Наукові конференції України, IX Науково-практичнa конференція «Моделювання та прогнозування економічних процесів»

Розмір шрифту: 
Ринок легкої промисловості України: тенденції та перспективи розвитку
Катерина Пузирна

Остання редакція: 2015-11-29

Тези доповіді


Пузирна Катерина Миколаївна

Науковий керівник: к.т.н., доцент Фартушний Іван Дмитрович

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут»

E-mail: kotiaka@ukr.net

 

Легка промисловість як галузь відіграє важливу роль у забезпеченні потреб внутрішнього ринку держави та сприяє її економічній незалежності від імпортних товарів, наповнюючи ринок продукцією власного виробництва. За КВЕД легка промисловість поділяється на 3 великі групи: текстильне виробництво; виробництво одягу; виробництво шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів.

Нижче наведено обсяги реалізації продукції легкої промисловості протягом останніх років. З 2006 року частка даної галузі у загальному обсязі реалізованої промислової продукції не перевищувала 1%, що свідчить про низькі темпи її розвитку, які викликані рядом проблем.

 

 

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

Млн.грн

6127,7

7034,1

8201,5

7511,9

8348,6

9676,2

9763,6

9606,0

11510,0

Табл. 1. Обсяги реалізації продукції легкої промисловості у 2006-2014рр [2]

У зв’язку зі складним соціально-політичним становищем дані за 2010-2014рр. не враховують продукцію, що була вироблена на тимчасово окупованій території (АРК). Проте однак можна помітити, що обсяги реалізації продукції поступово зростали, за винятком тимчасових спадів у 2009 та 2013 рр. З таблиці також можна побачити, що показник за 2014 рік суттєво зріс порівняно з минулими роками, проте, можливо, це пояснюється не тільки загальним зростанням економіки та легкої промисловості зокрема, а й значним знеціненням грошової одиниці і, як наслідок, номінальним зростанням ВВП та всіх вартісних показників.

Основними проблемами, що стримують розвиток підприємств легкої промисловості, є:

  • Висока конкуренція з боку закордонних виробників, що представлена високими показниками імпорту нерідко продукції з низькою собівартістю;
  • Непривабливість галузі для інвесторів і відповідно брак фондів для подальшого розвитку;
  • Застаріле обладнання, що спричиняє високу собівартість товару;
  • Низькі заробітні плати для працівників, а отже, нестача кваліфікованої робочої сили
  • Недосконало налагоджені ринки збуту;
  • Недостатня підтримка галузі з боку держави. [1]

Важливим питанням, що безумовно потребує вирішення, є максимізація прибутку підприємства галузі насамперед шляхом зниження собівартості продукції, що може бути досягнуте впровадженням інноваційних технологій, заміною застарілого обладнання тощо. Також є доцільним планування виробництва за умови вливання інвестицій ззовні, проте вони можливі тільки у разі впровадження з боку держави привабливих для інвесторів програм розвитку галузі. Розвиток вітчизняної модної індустрії також може стати одним з вирішальних факторів, що сприятимуть частковому витісненню імпортної продукції на користь національної.

Таким чином, сучасний стан галузі легкої промисловості не можна назвати задовільним, проте наповнення внутрішнього ринку національним товаром є дуже важливою задачею, тож вона має значні перспективи розвитку. Важливим на даному етапі є створення умов для розвитку галузі та розподіл фондів підприємствами для максимізації прибутків і підвищення конкурентоспроможності.

Література:

1. Легка  промисловість України: стан, проблеми, перспективи економічного розвитку  : монографія /  О. І. Волков та ін.  ; за ред. проф., чл.-кор. АПН України О. І. Волкова та проф., акад. екон. наук Ю. В. Гончарова. – К. : Знання, 2009. – 391 с.

2. Державна  служба  статистики  України  [Електронний  ресурс].  –  Режим доступу:  http://www.ukrstat.gov.ua.

 


Праці конференції зараз недоступні.