Пушко А. В.

Науковий керівник: к.т.н., доцент Гальчинський Л.Ю.

Національний технічний університет України

"Київський політехнічний інститут"

Email: pushkoav@rambler.ru

Сьогодні при постійному підвищенні цін на лікарські та профілактичні засоби в умовах обмеженого бюджету перед управлінцями в галузі охорони здоров'я України гостро стоїть проблема раціонального вибору актуальних програм охорони здоров'я, в тому числі боротьби з інфекційними захворюваннями людини. Однією з таких програм є реалізація стратегій вакцинопрофілактики населення України проти актуальних інфекційних захворювань, при чому вибір оптимальної стратегії визначається як рівнем керованості конкретної інфекції в популяції, так і вартістю програм імунізації в цілому. Не можна оминути той факт, що нормативна база в цій галузі потребує перегляду та адаптації до світових та європейських стандартів оцінки медичних технологій (health technology assessment, HTA), ключовим елементом якої є клініко-економічний аналіз. Він включає в себе проведення порівняння ефективності, безпечності та вартості нових ліків або медичних засобів та їх існуючих аналогів, а також оцінку можливості використання нової медичної технології в умовах реальної практики та реального фінансування.

Сучасним інструментом проведення економічного аналізу стратегій використання нових медичних технологій боротьби з інфекційними захворюваннями є математичне моделювання природнього розвитку захворювання в популяції у вигляді щорічного сезонного підйому захворюваності або епідемії на основі достовірних епідеміологічних даних. Та чи інша медична технологія, в тому числі і вакцинопрофілактика, в такому випадку є фактором, який керує розвитком епідемії, і характеризується певним рівнем ефективності та безпечності.

Існує поняття "вартості" захворювання, що включає в себе як прямі витрати, що напряму пов’язані із захворюванням (витрати на перебування в стаціонарі, витрати на ліки та інші медичні втручання, витрати на проведення клініко-лабораторних досліджень тощо), так і непрямі соціально-економічні витрати, пов’язані з втратою непрацездатності. Своєчасне запобігання поширенню інфекційного захворювання не лише зменшує витрати, але й скорочує показники смертності та можливої інвалідизації населення як наслідку перенесеного захворювання.

Наразі в основі методології вибору раціональної стратегії вакцинопрофілактики населення можуть бути покладені різні підходи, наприклад, грошово-вартісна оцінка людського життя, інвалідності та летального випадку, або порівняння декількох альтернативних стратегій, їх ефективності та вартості. Такі підходи зазвичай використовують разом із різними методами математичного моделювання, будь то динамічна оптимізація, дерево прийняття рішень, метод Монте-Карло, теорія ігор або інші.

Таким чином, ефективна стратегія вакцинопрофілактики може запобігти не тільки економічним втратам держави, але й, що не менш важливо, зберігати людський капітал. Економічна оцінка та вибір раціональних стратегій вакцинопрофілактики має стати одним з пріоритетних напрямків діяльності експертів в галузі охорони здоров'я в Україні, а методологія її застосування на основі математичного моделювання мати не лише рекомендаційний характер, але й впроваджена в практику охорони здоров’я України.

Отже, створення економічної моделі для оцінки стратегій вакцинопрофілактики є необхідним для підвищення ефективності вакцинації, зменшення економічних втрат та збільшення частки працездатного населення держави.

Література

1. QALY: история, методология и будущее метода. / Р. И. Ягудина, А. Ю. Куликов, М. М. Литвиненко // Фармакоэкономика, 2010, N № 1. - С. 7-11.
2. Экономическая основа вакцинации: современные представления. / Н. Н. Филатов [и др.] // Вакцинация, 2000, N №1.
3. A Primer on Dynamic Optimization and Optimal Control in Pharmacoeconomics. / John A. Vernon, PhD, W. Keener Hughen, PhD // Value in Health, 2006, N Volume 9, № 2. - C. 106-113.